Suchergebnisse

The article is devoted to the study of the historical aspect of socialization of pupils with special educational needs in the experience of European countries. The analysis of scientific and pedagogical literature on the research problem has been performed. It is established that the socialization of children with special educational needs is a complex and multifactorial process, for the successful completion of which it is necessary not only to change the society's attitude to children with disabilities, but also to provide material, financial and other assistance and support and create appropriate learning conditions; development of abilities and personal qualities, passing of social, psychological and medical rehabilitation; ensuring interaction between all participants in the educational process, comprehensive development and formation of personality. It is concluded that inclusive education over the past few decades has become an important global trend of reforming education systems, which is irreversible. On the way to its implementation, European countries have passed the route of scientific and theoretical conceptualization of the essence and understanding of inclusive, legislative, institutional, organizational, and financial activities for the development of its system and practice. The results of the analysis of German and Italian experience show that the education system aims to provide opportunities for the acquisition of knowledge, skills and abilities, provided by the curriculum for pupils with special needs, taking into account the level of disorders of a particular child, adaptive capacity, existing dysfunctions elimination, if possible, as well as ensures the social adaptation of the child to an inclusive environment, the development of skills that ensure its socialization and integration into society. ; Стаття присвячена дослідженню історичного аспекту соціалізації учнів з особливими освітніми потребами у досвіді Європейських країн. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Встановлено, що соціалізація дітей з особливими освітніми потребами – це складний і багатофакторний процес, для успішного проходження якого необхідними є не лише зміна ставлення соціуму до дітей з порушеннями розвитку, але й надання матеріальної, фінансової та інших видів допомоги і підтримки, створення належних умов для навчання, розвитку здібностей та особистісних якостей, проходження соціально-побутової, психологічної та медичної реабілітації; забезпечення взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу, всебічного розвитку і формування особистості. Зроблено висновки про те, що інклюзивна освіта за останні кілька десятиліть стала незворотною світовою тенденцією реформування освітніх систем. На шляху до її реалізації європейські країни пройшли шлях науково-теоретичної концептуалізації сутності та розуміння інклюзивної, законодавчої, інституційної, організаційної і фінансової діяльності для розвитку її системи і практики. Результати аналізу досвіду Німеччини та Італії свідчить, що система освіти спрямована на надання можливостей для освоєння знань, умінь та навичок, передбачених навчальною програмою для учнів з особливими потребами відповідного віку, з урахуванням рівня розладів конкретної дитини, реабілітації, спрямованої на підтримку та поліпшення її здоров'я, адаптаційних можливостей, усунення, якщо це можливо, наявних дисфункцій, а також забезпечує соціальну адаптацію дитини до інклюзивного середовища, розвиток умінь і навичок, що забезпечують її соціалізацію та інтеграцію в суспільство.

The article is devoted to the study of the historical aspect of socialization of pupils with special educational needs in the experience of European countries. The analysis of scientific and pedagogical literature on the research problem has been performed. It is established that the socialization of children with special educational needs is a complex and multifactorial process, for the successful completion of which it is necessary not only to change the society's attitude to children with disabilities, but also to provide material, financial and other assistance and support and create appropriate learning conditions; development of abilities and personal qualities, passing of social, psychological and medical rehabilitation; ensuring interaction between all participants in the educational process, comprehensive development and formation of personality. It is concluded that inclusive education over the past few decades has become an important global trend of reforming education systems, which is irreversible. On the way to its implementation, European countries have passed the route of scientific and theoretical conceptualization of the essence and understanding of inclusive, legislative, institutional, organizational, and financial activities for the development of its system and practice. The results of the analysis of German and Italian experience show that the education system aims to provide opportunities for the acquisition of knowledge, skills and abilities, provided by the curriculum for pupils with special needs, taking into account the level of disorders of a particular child, adaptive capacity, existing dysfunctions elimination, if possible, as well as ensures the social adaptation of the child to an inclusive environment, the development of skills that ensure its socialization and integration into society. ; Стаття присвячена дослідженню історичного аспекту соціалізації учнів з особливими освітніми потребами у досвіді Європейських країн. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Встановлено, що соціалізація дітей з особливими освітніми потребами – це складний і багатофакторний процес, для успішного проходження якого необхідними є не лише зміна ставлення соціуму до дітей з порушеннями розвитку, але й надання матеріальної, фінансової та інших видів допомоги і підтримки, створення належних умов для навчання, розвитку здібностей та особистісних якостей, проходження соціально-побутової, психологічної та медичної реабілітації; забезпечення взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу, всебічного розвитку і формування особистості. Зроблено висновки про те, що інклюзивна освіта за останні кілька десятиліть стала незворотною світовою тенденцією реформування освітніх систем. На шляху до її реалізації європейські країни пройшли шлях науково-теоретичної концептуалізації сутності та розуміння інклюзивної, законодавчої, інституційної, організаційної і фінансової діяльності для розвитку її системи і практики. Результати аналізу досвіду Німеччини та Італії свідчить, що система освіти спрямована на надання можливостей для освоєння знань, умінь та навичок, передбачених навчальною програмою для учнів з особливими потребами відповідного віку, з урахуванням рівня розладів конкретної дитини, реабілітації, спрямованої на підтримку та поліпшення її здоров'я, адаптаційних можливостей, усунення, якщо це можливо, наявних дисфункцій, а також забезпечує соціальну адаптацію дитини до інклюзивного середовища, розвиток умінь і навичок, що забезпечують її соціалізацію та інтеграцію в суспільство.

The article highlights the specificity of the process of establishing humane views and attitudes towards people with special needs, regardless of their physical, mental, intellectual, cultural, ethnic, linguistic, etc. features, which can be traced in international documents that contributed to their recognition as equal members of the human community affirmation of their for comprehensive life in society. The education of children with special educational needs in recent years has been the subject of active debate in modern pedagogical science. First, this applies to research on finding the optimal model of education for these children, which is reflected in the works of a number of scientists.The specifics of the implementation of policies in the field of inclusive schooling, implemented by the governments of developed countries, are revealed: coverage of all children, despite individual differences or difficulties; adoption of the principle of inclusive education in the form of a law or a political declaration; development of demonstration projects and encouragement of exchange of experience with other countries; creation of decentralized and joint mechanisms for planning, monitoring and evaluation of educational services for children and adults with special educational needs; encouraging the participation of parents, communities and organizations of persons with disabilities in the planning and decision-making processes to meet special educational needs; efforts to develop strategies for early identification of such needs, as well as professional aspects of inclusive education; ensuring of the establishment and implementation of teacher training programs to provide education for people with special educational needs in public schools.It is noted that the integration of people with special educational needs into the academic environment of public school involves the recognition and consideration of different opportunities and needs of students, providing different types and rates of learning according to students' abilities, implementing the appropriate organizational structure, teaching and educational strategies, providing necessary additional assistance and support.Emphasis is placed on several measures necessary for the socialization of people with special educational needs in the academic environment.Prospects for further research are identified. ; У статті висвітлено специфіку процесу утвердження гуманних поглядів і позицій щодо людей з особливими потребами, незалежно від їхніх фізичних, психічних, інтелектуальних, культурно-етнічних, мовних тощо особливостей, який простежується у міжнародних документах, що сприяли визнанню їх рівноцінними членами людської спільноти, утвердженню їхніх прав на повноцінне життя у суспільстві. Проведено аналіз інтеграції учнів з особливими освітніми потребами в середовище загальноосвітньої школи крізь призму міжнародної освітньої політики.

The article highlights the specificity of the process of establishing humane views and attitudes towards people with special needs, regardless of their physical, mental, intellectual, cultural, ethnic, linguistic, etc. features, which can be traced in international documents that contributed to their recognition as equal members of the human community affirmation of their for comprehensive life in society. The education of children with special educational needs in recent years has been the subject of active debate in modern pedagogical science. First, this applies to research on finding the optimal model of education for these children, which is reflected in the works of a number of scientists.The specifics of the implementation of policies in the field of inclusive schooling, implemented by the governments of developed countries, are revealed: coverage of all children, despite individual differences or difficulties; adoption of the principle of inclusive education in the form of a law or a political declaration; development of demonstration projects and encouragement of exchange of experience with other countries; creation of decentralized and joint mechanisms for planning, monitoring and evaluation of educational services for children and adults with special educational needs; encouraging the participation of parents, communities and organizations of persons with disabilities in the planning and decision-making processes to meet special educational needs; efforts to develop strategies for early identification of such needs, as well as professional aspects of inclusive education; ensuring of the establishment and implementation of teacher training programs to provide education for people with special educational needs in public schools.It is noted that the integration of people with special educational needs into the academic environment of public school involves the recognition and consideration of different opportunities and needs of students, providing different types and rates of learning according to students' abilities, implementing the appropriate organizational structure, teaching and educational strategies, providing necessary additional assistance and support.Emphasis is placed on several measures necessary for the socialization of people with special educational needs in the academic environment.Prospects for further research are identified. ; У статті висвітлено специфіку процесу утвердження гуманних поглядів і позицій щодо людей з особливими потребами, незалежно від їхніх фізичних, психічних, інтелектуальних, культурно-етнічних, мовних тощо особливостей, який простежується у міжнародних документах, що сприяли визнанню їх рівноцінними членами людської спільноти, утвердженню їхніх прав на повноцінне життя у суспільстві. Проведено аналіз інтеграції учнів з особливими освітніми потребами в середовище загальноосвітньої школи крізь призму міжнародної освітньої політики.

Стаття присвячена дослідженню проблеми організації інклюзивної освіти в умовах загальноосвітньої школи. Обґрунтовано актуальність дослідження на основі виконаного аналізу науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження. На основі використання комплексу дослідницьких методів охарактеризовано специфіку застосування тривимірної моделі для розвитку системи навчання дітей із особливими освітніми потребами з метою ефективного залучення до освітнього середовища. Представлено варіанти інклюзивної освіти як теоретичну конструкція у процесі її концептуалізації, проектування та імплементації у вітчизняну систему освіти загалом та освітній процес закладів загальної середньої освіти зокрема. ; Introduction of inclusive education in Ukraine presupposes, first, a change in the attitude towards people with special needs, their integration into the social space, while guaranteeing protection of their rights and comprehensive support. In this perspective, such directions in changing the educational paradigm as the provision of quality education and preparation for life in modern society of children with special educational needs are becoming substantial. After analyzing a significant amount of literature on this issue, the peculiarities of the organization of education of children with special educational needs in the general school abroad and in Ukraine were revealed. The aim of the article is to describe the main models of education of children with special educational needs in general education school. In the study the following research methods are used: general scientific (analysis, synthesis, deduction, induction, comparison, classification, generalization), which allow to argue and justify the choice of a model of teaching students with special needs in a secondary school; search and bibliographic for systematization of research sources; historiographical-interpretative for studying the state of the problem under research, comprehension of conceptual approaches to its solution and its categorical-conceptual apparatus; comparative – for the study of foreign experience of teaching students with special needs in the system of general schooling, identifying global trends in this area. Modern research in the field of pedagogy, psychology, correctional education, medicine confirms the existence of three main models of inclusive education in world practice, and in Ukraine in particular. Application of a three-dimensional model for the development of the education system for children with special educational needs will allow their effective inclusion into the educational environment, and subsequently in active social life. For the successful development of inclusive education at the state level, there must be a clear understanding of the development vector and the key principles of its construction and functioning. The options of inclusive education presented in the study are the initial theoretical construction in the process of its conceptualization, design, and implementation in the domestic education system in general and the educational process of secondary education. The inclusion of children with mental and physical disabilities in the mass education system at school age can have a significant impact on their development to increase the level of speech and communication skills, intellectual level, enriching the experience of social and educational interaction with peers. However, the level and intensity of this impact in different models are diverse. The choice of the optimal inclusion option for each child should be based on its individual characteristics, needs and potential. In turn, the possibilities for choosing the optimal model depend on the social and educational policy of the state, socio-economic conditions, the level of development of democratic processes and humanistic ideas in society.